В українському законодавстві досить часто наявні прогалини щодо чітких строків та термінів. Це стосується в першу чергу процесуальних строків та термінів. Візьмемо до прикладу законодавство щодо виконання судових рішень.
Досить часто обов’язок державного виконавця вчинити певну дію прямо передбачено законом. Однак строк її вчинення не завжди зазначений в самому законі. В такому випадку його бездіяльність може бути оскаржена в будь-який час.
Справа № 11-29/176-07-4002 Вищий господарський суд України від 15 лютого 2017 року підтверджує даний факт наступним:
«Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України (у редакції, яка діяла на момент подання скарги у справі) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Отже, ч. 1 ст. 1212 ГПК України передбачала можливість подання скарги на як на дії (рішення), так і бездіяльність органів Державної виконавчої служби. При цьому, ця норма імперативно встановлює порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою саме на оскаржувані дії: 1) з дня вчинення оскаржуваної дії; або 2) з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо; або 3) з дня, коли дія мала бути вчинена.
Водночас, законом не встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду на бездіяльність державного виконавця, який ухиляється від виконання певних виконавчих дій без достатніх підстав.
У такому разі, якщо строк в законі зазначений, але по закінченню цього строку дію, яку державний виконавець зобов’язаний був здійснити, він не здійснив, то таку поведінку державного виконавця слід розцінювати як відмову у здійсненні дії і відповідно до ст. 53, ч. 1 ст. 1212 ГПК України обчислювати десятиденний строк оскарження і початок його перебігу з наступного дня, коли дія мала бути вчинена.
Якщо ж обов’язок державного виконавця вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то в такому випадку його бездіяльність може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв’язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі. Про такий порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду на бездіяльність державного виконавця роз’яснено також у пп. 9.7 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»».